Разделы:

Новости

Ціни на товари у Чернівцях потрохи прирівнюються до столичних

207

12:50, 13 Февраль 2016

Українці про свої заробітки дізнаються лише з офіційної статистики. Згідно із нею, ми почали отримувати майже на третину більше. Втім, хай би як прикро це було, ціни і далі ростуть, до того ж, швидше, ніж зарплати. Адже якщо вірити Держстату, при підвищенні зарплат на третину, ціни зросли наполовину (хоча реально вони не наполовину, а мінімум удвічі підскочили). Та навіть за офіційними даними, хай би якими вони далекими від правди були, українці все-таки збідніли.

Та й економісти прогнозують, що цьогоріч зарплати відставатимуть від цін суттєво, зважаючи лише на те, що інфляція нині пришвидшилася. Попри те, що держбюджет передбачає річну інфляцію на рівні 12%, ціни через стрибки курсу невпинно повзуть догори.

Порівняно з груднем, найбільше ціни зросли на компослуги та цукор. Подорожчали також фрукти та свіжі овочі – майже на 10 відсотків. І ростимуть іще. Самі фермери кажуть, що врожай цього року був поганеньким, тому переважній частині господарів доводиться тримати овочі та фрукти у холодильниках, аби потім вигідніше продати. Їм – вигідніше, людям – дорожче. А зважаючи на те, що із січня Україна зняла ввізні мита на товари з ЄС, які потроху заполонять ринок, місцеві виробники вимушені будуть теж підвищувати вартість продукції, аби конкурувати із європейцями. Або хоч намагатися.

Щодо м`яса, то воно суттєво не додало у ціні, а тримається на рівні грудня-січня. До того ж ринок обмежений платоспроможним попитом. Простіше кажучи – українці не мають грошей. Відповідно, якщо ціни стрімко зростають – люди просто перестануть купувати. Найперше, це стосується м`ясних товарів.

Та по регіонах ціни зростають нерівномірно. Якщо розглядати по областях, то у Чернівцях ціни тримаються на рівні зі львівськими, хоча деякі продукти, попри різницю у середніх зарплатах та рівні життя, навіть дорожчі.

Чернівчанин Сергій, котрий більше року живе у Львові, каже, що витрачає на продукти значно менше, ніж у рідному місті.

— Тут дуже дешеві солодощі, — каже Сергій. – У Чернівцях не знайдеш за такими цінами. М`ясо теж дешевше, приблизно гривень на 10-15. Можна знайти недорогі макаронні вироби та крупи. Тому в сумі виходить вигідніше, ніж у Чернівцях. Є багато дешевих імпортних товарів. Певно, місцеві підприємці вимушені скидати ціни, аби і їхній харч купували. Хоча загалом життя тут, дорожче, ніж вдома. Якщо приміром у Чернівцях можна пів міста пішки пройти, то про Львів таке не скажеш.

Звісно, до київських цін нам ще далеко, та чернівецькі товаровиробники, схоже, таки впевнено виходять на одну пряму зі столичними.

— У столиці значно дешевший хліб, але там особлива ситуація, — каже Богдан Ковалюк,кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства та управління персоналом ЧНУ. — У Києві є виробник, який пече соціальні сорти хліба для незахищених верств населення. У Чернівцях немає такої. У нас є хлібозавод-напівмонополіст, який не випікає соціальні сорти хліба. Тому і маємо такі ціни – 7,50 гривень батон та не менше 6 гривень за звичайну хлібину. Є ще кілька таких міст. Ми з обмеженим бюджетом не можемо собі це дозволити. Точніше, можемо, але потрібно розробляти програму, домовлятися, проводити тендер для виробників. Оскільки Чернівці у цьому напрямку не працюють, то комерційні структури продають усе так, як вважають за потрібне.

Левова частка доходів у Чернівцях не декларується

Втім, за словами економіста, середньостатистичний Київ дорожчий за Чернівці. У Чернівцях ціни середні по Україні, а на деякі товари навіть нижчі. Наприклад, на мінеральні води, частково крупи.

— Насправді багато що залежить від маніпуляцій статистичними даними, — зазначає Б. Ковалюк. – Адже офіційна статистика за попередній місяць дає ріст цін десь на 45%, хоча ціни насправді зросли мінімум у два рази. Тому, на жаль, за останні роки статистика – це маніпуляційний орган, який не показує адекватні дані. Наприклад, статистика каже, що реальна зарплата по Україні зменшилася на 20%. Тобто це має означати, що люди можуть дозволити собі купити лише на 20% менше, ніж позаторік. Але кожен, хто живе на зарплату, зараз практично нічого не може дозволити собі.

Щодо зарплати, то у Чернівецькій області немає великих заводів, немає потужних державних підприємств, і все навантаження «йде», здебільшого, або на бізнес, або на заробітчанство. Відповідно, ці доходи часто базуються на сірих розрахунках. І їх просто неможливо офіційно врахувати. Хоча, навіть страшно уявити, як виживали б мешканці області, якби цього не було.

Яна МАРІЯНЧУК

Джерело: Від і До

 

Теги:

Загрузка...

Читайте также

Загрузка...